Как мне нравятся закаты-
В них любви Господней злато.
В них надежда, упованье
И сердечное признанье.
Обещанье новой встречи
Дарит людям тёплый вечер.
Льётся с неба Божья нежность
И вселенская безбрежность
Шелковистым покрывалом
Защитит нас деток малых.
Пожелает доброй ночи.
Наш Отец нас любит очень.
Крылья распростёр, как птица
Чтобы мы могли укрыться
От коварной вражьей силы,
Чтобы счастливы мы были
И навеки были с Ним-
Нам Иисус необходим!!!
Шмуль Изя,
США, Шт. Нью Йорк, г. Колони
Евангельский христианин. Хочу угождать Богу.
Прочитано 2132 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И закаты и рассветы, и день, и ночь, когда с Господом - всё видится иначе, во всём рука Божья и Его любовь к творению.
Комментарий автора: Даже люди беспорядочные и губящие природу Даже первородный грех,который принёс умирание, гниение и тление - не смогли
истребить ту великую красоту, которую дал Бог, и Его любовь к нам!!!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
